Лекція в книгарні “Є” 28 січня. Астрономічні події 2017 року

Заняття
5

У суботу 28 січня в Сумській книгарні «Є» відбулась друга лекція з астрономії, на якій учасник колективу АстроСуми Володимир Сулим розповів про астрономічні події 2017 року.

Ідея організувати лекцію на таку тему виникла в арт-менеджера книгарні «Є» Владислава Івченка на початку січня, який і запросив мене у якості лектора до книгарні. Минулого разу публічна лекція з астрономії до дня осіннього рівнодення зібрала чимало відвідувачів, тож ми вирішили, що друга лекція теж може бути цікавою.

На таку тему це моя перша лекція, і інформація для подання більшою частиною була нова, що потребувало близько тижня активної підготовки. Але стимулом для мене звісно була нагода саме на початку року зібрати важливі астрономічні події, про які зазвичай я дізнаюсь за місяць до події, або взагалі не знав до цього часу.

Перший об’єкт, про який я вирішив розповісти, це Сонце. Ми розглянули деякі ключові точки орбіти нашої планети, а саме: рівнодення, сонцестояння, афелій і перигелій, а також сонячну активність, яка наближується до мінімуму в 2020 році, і часовий пояс України.

Далі ми розглянули фази Місяця, різницю між періодами його обертання, супермісяць і мікромісяць, а також явища, які залежать від позиції Сонця, Місяця і нашої планети: місячні і сонячні затемнення. У цьому році можна буде спостерігати одне напівтіньове і одне часткове місячне затемнення, а сонячні затемнення в Україні не спостерігатимуться.

Після декількох слів про покриття і їх прогнозування, ми перейшли до нижніх планет: Меркурія і Венери. Ми розглянули їх конфігурації і найбільш сприятливі для спостережень умови. Так Венера наразі сяє над західним обрієм після заходу Сонця, а найкраща вечірня видимість Меркурія очікується в квітні.

Після цього ми розглянули конфігурації і найбільш сприятливі умови для спостережень верхніх планет: Марса, Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Усі планети окрім Марса протягом року буде видно в протистоянні. Також ми розглянули шкалу яскравості астрономічних об’єктів, велике протистояння Марса, яке відбудеться в наступному році, порівняльні кутові розміри об’єктів Сонячної системи, і деякі явища в системах планет-гігантів.

Наступними об’єктами були малі тіла Сонячної системи. Це в першу чергу метеорні потоки, зокрема найбільш активні: Квадрантиди в січні, Персеїди в серпні і Гемініди в грудні. Також ми розглянули 5 комет, які можна буде спостерігати в бінокль. Зокрема 41P/Tuttle-Giacobini-Kresak і C/2015 V2 Johnson можна буде спостерігати протягом всієї ночі до серпня включно.

Далі ми розглянули більш близькі до нас об’єкти – штучні супутники, а саме: Міжнародну космічну станцію і геостаціонарні супутники. Найбільш цікавий період видимості МКС – це травень і червень, коли протягом ночі вона буде повністю освітлюватись Сонцем, а геостаціонарів – близько рівнодень, коли перед затемненням вони на деякий час спалахують.

Серед сезонних явищ ми розглянули сріблясті хмари і зодіакальне світло і навіть полярне сяйво, яке інколи можна спостерігати в північних широтах України.

Після лекції відвідувачі звернулись до мене з декількома цікавими запитаннями. Загалом на лекцію завітало близько 30 людей, серед них мої колеги Олександр Мельник і Андрій Катькалов.

Сподіваюсь лекція сподобалась, а інформація була корисною. Дякую всім слухачам за увагу і зацікавленість, а Владиславу за запрошення! До наступних зустрічей!