Головними об’єктами для спостережень у червні є Юпітер, Сатурн, Венера і комета C/2015 V2 Johnson.
Яскраву Венеру наразі можна спостерігати з 3 годин ранку і до сходу Сонця над східним обрієм. 3 червня Венера віддалиться від Сонця на найбільшу кутову відстань в 46 градусів. Це найбільш сприятливий період для ранкових спостережень першої за яскравістю планети.
Юпітер продовжує сяяти у південній частині неба після заходу Сонця і більшу частину ночі. 5 червня можна буде спостерігати подвійний транзит, коли два супутники або їх тіні видні на диску Юпітера. Близько опівночі на диску Юпітера можна буде побачити одночасно Іо, Європу, їх тіні і Велику червону пляму. Ілюстрація транзиту подана на початку статті.
8 червня очікується явище відоме, як мікромісяць. Місяць рухається витягнутою орбітою, тому може віддалятись або наближатись до нас. Відповідно дещо зменшуються або збільшуються його кутові розміри. У цей день ми побачимо Місяць у повні на найбільшій відстані, але зменшення кутових розмірів суттєво не вплинуть на його вигляд. Найбільшим Місяць у повні ми зможемо побачити 4 грудня. Це явище відоме, як супермісяць.
12 червня комета C/2015 V2 Johnson, доступна для спостережень в біноклі, наблизиться до Сонця на найменшу відстань, а тому її блиск буде найбільшим. Комету 41P/Tuttle-Giacobini-Kresak також можна спостерігати в бінокль, хоча її блиск вже значно зменшився.
15 червня Сатурн буде знаходитись у протистоянні. Це найбільш сприятливий період для спостережень, коли він знаходиться на найближчій відстані, а тому його кутові розміри найбільші. У цей період його видно протягом всієї ночі, хоча цього року планета не підніметься вище 17 градусів над обрієм.
21 червня – літнє сонцестояння, початок астрономічного літа. У цей день Сонце опівдні має найбільшу висоту над обрієм і найбільше часу перебуває над обрієм, тобто світловий день найдовший. Після літнього сонцестояння тривалість світлового дня почне зменшуватись.
Також літо – період спостережень висотних сріблястих хмар. Вони інколи з’являються над північно-західним обрієм після заходу Сонця, або над північно-східним – до сходу Сонця. Ці хмари утворюються на висоті 80 км, а тому навіть у темну пору доби освітлюються Сонцем.
Більше про ці та інші астрономічні події цього року у нашій лекції:
Лекція в книгарні “Є” 28 січня. Астрономічні події 2017 року