Основними астрономічними подіями червня можна вважати вечірню видимість Венери, протистояння Сатурну, початок сезону спостереження сріблястих хмар та літнє сонцестояння.
Продовжується вечірня видимість Венери, а умови її спостереження все більше покращуються. Планету видно на заході як яскраву зірку одразу після заходу Сонця. Вона віддаляється від Сонця відносно спостерігача, а тому заходить пізніше. Вона наближається до нашої планети, а тому її кутові розміри і яскравість збільшуються, а фаза зменшується.
Разом із Венерою на південно-східному вечірньому небі з’являється яскравий Юпітер, супутники якого можна побачити навіть в бінокль. Сатурн сходить близько опівночі на південному сході. Згодом сходить червонуватий Марс. 6 червня Меркурій буде знаходитись у верхньому сполученні, тобто за Сонцем. Тому близько цього періоду він буде недоступний для спостережень.
Користуючись програмним забезпеченням Stellarium чи Cartes du Ciel, можна також знайти в бінокль астероїд Весту. Він сходить разом із Сатурном на південному сході.
21 червня наша планета пройде точку літнього сонцестояння, що означає початок астрономічного літа. В цей день Сонце опівдні підніметься на найвищу за рік висоту над обрієм, і буде довше знаходитись над обрієм, а тому тривалість світлового дня буде найбільша, а ночі – найменша. Близько цього періоду ніч в астрономічному сенсі в наших широтах не наступає, оскільки опівночі Сонце не опускається достатньо низько під обрій. У день літнього сонцестояння Сонце буде сходити далеко на північному сході і заходити далеко на північному заході. З цього дня Сонце починає рух серед зірок із північної півкулі до південної, що означає зменшення тривалості світлового дня і збільшення тривалості ночі.
27 червня Сатурн пройде точку протистояння. Це найбільш сприятливий період спостережень будь-якої планети, оскільки вона знаходиться на найближчій відстані до спостерігача. Тому кутові розміри і яскравість Сатурна будуть найбільші. Він буде сходити ввечері і заходити на світанку. Однак навіть у кульмінації на півдні він буде знаходитись досить низько, а тому щільний шар атмосфери близько обрія буде заважати його телескопічним спостереженням.
Фази Місяця змінюються кожні 30 днів. За цей час Місяць робить повний оберт навколо нашої планети і повертається у початкове положення відносно Сонця і Землі. Оскільки орбіти тіл Сонячної системи мають відносно невеликий нахил до орбіт Землі і Місяця, за цей час Місяць проходить повз усі планети Сонячної системи, наближуючись до них на різну відстань. Це називається сполученням Місяця з планетою.
В день сполучення набагато простіше знайти планету, оскільки вона знаходиться в декількох градусах від Місяця. При цьому кутовий, або видимий розмір Місяця сягає 0.5 градусів. Ми можемо бачити 5 планет неозброєним оком: Меркурій, Венеру, Марс, Юпітер і Сатурн. Вони мають велику яскравість, а тому поряд з Місяцем одразу привертають до себе увагу.
Так, 1 червня Місяць буде знаходитись біля Сатурна, 3 червня – біля Марса. 16 червня він наблизиться до Венери, 23 – до Юпітера, а 28 і 30 відповідно знову до Сатурна і Марса.
На початку місяця можна також спостерігати прольоти яскравої Міжнародної космічної станції. Час прольотів можна дізнатись за допомогою програми ISS Detector.
Починається сезон спостережень сріблястих хмар. Вони знаходяться так високо в атмосфері (близько 80 км), що навіть після настання темряви освітлюються Сонцем. Їх можна побачити після заходу Сонця або перед світанком. Детальніше про сріблясті хмари можна прочитати на сайті наших колег:
Фотографії сріблястих хмар, зроблені в місті Суми: