У вівторок, 16 листопада відбулось онлайн заняття з астрономії для учнів і дорослих. Урок був організований учителькою фізики і астрономії Сумської школи №27 Іриною Шевченко. Заняття безкоштовно вів астроном-аматор Володимир Сулим.
Менш ніж за тиждень до заняття Ірина запропонувала організувати спільні астрономічні спостереження в телескоп за участю учнів. Проте карантинні умови обмежують організацію таких заходів. До того ж візуальним спостереженням заважає низька температура: оптика швидко запотіває і потребує обігріву, а тривалість спостережень зумовлена тим, наскільки учасники тепло одягнені і готові витримувати холод без активних рухів.
Тому було вирішено обрати онлайн формат заняття. Саме в цей період Місяць наближався до фази повні, і його було добре видно з південної лоджії моєї квартири. До того ж, зараз після заходу Сонця Юпітер можна побачити неозброєним оком, як яскраву зірку на півдні. Це дозволило додати і його до плану заняття.
Минулого року ми з Іриною вперше організували онлайн спостереження. Тоді я зосередився на зірках і туманностях.
Заняття розпочалось після настання темряви, о 16:45. Як і очікувалось, небо було безхмарним. Для трансляції заняття використовувалась програма Zoom. Повний відеозапис заняття дивіться у статті нижче.
Спочатку за допомогою веб-камери я показав учасникам задіяне обладнання. До нього увійшли: дзеркальний телескоп Sky-Watcher діаметром 150 мм на екваторіальному монтуванні EQ3-2, саморобний електронний пристрій керування монтуванням і фокусером телескопу, шукач 9х50, а також кольорова планетна камера ZWO ASI290MC. Керування монтуванням було побудоване на базі відкритого проекту AstroEQ.
Далі я навівся на Юпітер і показав учасникам зображення з планетної камери за допомогою програми FireCapture. Після налаштування експозиції на екрані було добре видно диск планети, було помітно темну екваторіальну смугу на диску і супутник Іо поряд з диском. Я зробив відеозапис, який обробив наприкінці заняття. Після складання відео у програмі Registax стало помітно також тінь від супутника Іо, гігантський ураган під назвою Велика червона пляма, і навіть супутник Ганімед перед диском Юпітера.
Після спостережень планети в полі зору моєї лоджії з’явився Місяць. Як завжди, він є найцікавішим і найбільш яскравим об’єктом для нічних спостережень. В період, коли видно межу неосвітленої і освітленої поверхні (термінатор), деталі рельєфу мають довгі і контрастні тіні. Це дозволяє зрозуміти форму кратерів, гірських ланцюгів і рівнинних ділянок і побачити такі дрібні деталі, яких не видно, коли Сонце освітлює їх під великим кутом.
За допомогою камери ми “прогулялись” диском Місяця і вздовж його термінатора, побачивши Затоку райдуги, гори Юра, плато Аристарха і велетенський кратер, залитий тінню на півдні нашого супутника.
Я зробив два відеозаписи цікавих ділянок і обробив їх в програмі Registax. Складання зображення з відеозапису дозволяє відібрати найчіткіші кадри, зменшити вплив атмосферної турбуленції, збільшити рівень корисного сигналу і зменшити рівень шуму камери.
Тому одразу після обробки і застосування так званих вейвлетів зображення стало чіткішим, і стало видно багато дрібних деталей рельєфу. Таким чином ми ознайомились із основами зйомки і обробки Місяця і планет, які є базою астрофотографії, як для аматорів, так і для професійних астрономів.
Протягом заняття температура лоджії і телескопу поступово знижувались, а рух повітря внаслідок теплообміну зменшувався. Це призводило до помітної стабілізації і збільшення чіткості зображення.
Заняття вийшло досить продуктивним і цікавим. Разом з Іриною його відвідали 9 учасників. До заняття були запрошені учні класу Ірини, її колеги і знайомі.
Дякую Ірині і усім учасникам за увагу! До нових зустрічей!