З 23 вересня по 21 жовтня триває міжнародна кампанія з пошуку астероїдів, організована International Astronomical Search Collaboration, у якій взяла участь і українська команда. До її складу увійшли любителі астрономії із міста Рівне і учасники АстроСуми Володимир Сулим і Андрій Катькалов.
Повна назва кампанії – Space Generation Advisory Council Asteroid Search Campaign. Ми дізнались про неї від наших колег із Рівного, засновників відомих у соціальних мережах груп під назвою Street Astronomy. Їх команда вже брала участь у кампанії минулого року і відкрила новий астероїд 2015 RV82, який перетинає орбіту Марса. Нещодавно було підтверджено перевідкриття другого астероїду головного поясу 2016 CD15 цією ж командою. Більш того, учасники зробили чисельні вимірювання вже відомих астероїдів з метою уточнення їх орбіт.
Кампанія, організована IASC, – чудова можливість дізнатись про принципи роботи професійних обсерваторій, які спостерігають малі тіла, дає базові знання про астрометрію і фотометрію, програмне забезпечення і методи пошуку. Більш того, програма не потребує спеціальних знань, і передбачає навчання на тестових даних. А у випадку відкриття нового астероїду учаснику, який його знайшов, належить право дати йому ім’я.
Дізнавшись про кампанію, ми також зібрали команду і подали заявки на участь у такому складі: Дмитро Сенченко, Олександр Мельник, Андрій Катькалов і я, Володимир Сулим. Але було відібрано лише 20 команд і учасників із 23 країн: Сумській команді пройти не вдалось. Та мені пощастило, учасник Street Astronomy Вадим Мулявка запросив мене на п’яте вакантне місце, адже команди мали складатись не більше, ніж із п’яти чоловік. Згодом замість одного із учасників, який не приймав участь у кампанії, до команди підключився другий любитель астрономії із Сум – Андрій Катькалов.
Отже, склад української команди осінньої кампанії з пошуку астероїдів 2016 року наступний: Вадим Мулявка, Олексій Семещук, Лавренко Юлій, Володимир Сулим і Андрій Катькалов.
Перед початком кампанії ми отримали спеціалізоване програмне забезпечення Astrometrica, інструкції і тестові знімки, які доступні за посиланням: http://iasc.hsutx.edu/Astrometrica.html?. Навчальні матеріали дають чітке розуміння того, які об’єкти можна вважати астероїдами, а які є лише дефектами зображень, що дуже важливо, адже звіт не повинен мати помилки. Критеріями відбору об’єктів є в першу чергу прямолінійний і рівномірний рух, а тому присутність об’єкта на більшості зображень в серії; зміна блиску в межах менше 1; кругла або овальна форма, а також відношення сигнал-шум (SNR) має бути більше або дорівнювати 5. Ці дані автоматично вимірюються програмою, але остаточне рішення залишається за тим, хто аналізує зображення.
Пошук астероїдів складається з двох етапів. Перший – автоматичний, потребує лише прийняття рішення про подібність до астероїдів знайдених об’єктів, але він часто спрацьовує на об’єктах, які не є такими, а інколи не знаходить реальні об’єкти. Тому після автоматичного пошуку обов’язково необхідно виконати ручний пошук. Якщо об’єкт знаходиться дуже близько до вже відомого, програма може автоматично їх ототожнити. Після обробки майже автоматично формується звіт, до якого включаються як відомі, так і невідомі знайдені об’єкти, і у точній формі відправляється електронною організатору програми доктору Патріку Міллеру.
Протягом кампанії ми отримували знімки із телескопу Pan-STARRS 1 (PS1) діаметром 1.8 метра, який знаходиться в обсерваторії на Гавайях і почав працювати в 2008 році. Код обсерваторії у Центрі малих планет – F51. У залежності від погодних умов декілька разів на тиждень ми отримували від 2 до 6 наборів зображень різних ділянок неба недалеко від екліптики. Кожний набір складався із 4 знімків однієї ділянки з полем зору близько 10 кутових хвилин, зроблених з різним інтервалом з витримкою 45 сек. Цікаво, що навіть така мала витримка дозволяє побачити на знімках об’єкти з блиском 21m і навіть більш слабкі. Виходячи із часу знімків, можна зробити висновок, що суміжні поля із наборів були відзняті одночасно і є фрагментами великого зображення із більшим полем зору.
Усього ми отримали 21 набір зображень, на яких було знайдено 6 невідомих об’єктів, 5 з яких увійшли до попереднього списку відкриттів: http://iasc.hsutx.edu/iasc/discover.html?. Наші об’єкти мають тимчасові позначення і ототожнені із нашими внутрішніми кодами типу UKR000N. Крім того, нами були знайдена досить велика кількість вже відомих об’єктів.
Особисто мною 5 жовтня був знайдений невідомий об’єкт P10xe18 (UKR0006). Другий дуже слабкий невідомий UKR0007, знайдений 8 жовтня, не увійшов до списку відкриттів. Загалом мною було відправлено 10 звітів, серед них 6 не мали даних вимірювань, оскільки відповідні їм набори зображень не містили рухомих об’єктів. До звітів мною були включені 7 відомих астероїдів і 2 невідомих.
Коли вже всі звіти було відправлено, Андрій Катькалов, який на той час ще не приймав участь у кампанії, вирішив ознайомитись з принципами пошуку астероїдів, спочатку на тестових зображеннях. Згодом я передав йому всі набори зображень, які були завантажені мною протягом кампанії. На одному з наборів Андрій знайшов доволі слабкий, але очевидний невідомий об’єкт, що рухається. Цікаво що цей набір я обробив разом із набором, на якому був знайдений UKR0006, але не побачив новий об’єкт. Отже корисною має бути практика оглядати зображення вдруге через деякий час. 16 жовтня був відправлений звіт про його знаходження, де він отримав код UKR0008, і через тиждень об’єкт з’явився у списку відкриттів з кодом P10xehe. Завдяки цій знахідці Андрій став учасником команди.
Отже сумські учасники знайшли 2 невідомих об’єкти. Разом із нашими колегами із Рівного нами було знайдено 5 невідомих об’єктів. Але для того, що вони були підтверджені, отримали інший, так званий, provisional код у Центрі малих планет (Minor Planet Center, MPC), необхідно мати додаткові спостереження, на що потрібен деякий час. Постійний код, номер і назву астероїд отримує лише через декілька років і чисельних спостережень у декількох протистояннях. Деякі об’єкти можуть виявитись навколоземними (Near Earth Object, NEO) і тоді цінність відкриття зростає, адже ми можемо отримати його орбіту і дізнатись, наскільки він може зближуватись із орбітою нашої планети.
Дякуємо хлопцям із Street Astro за запрошення і цікаву і плідну співпрацю. Сподіваємось на подальшу взаємодію.
Отже, астрономія – одна з небагатьох наук, де любителі також можуть робити внесок в науку, особливо там, де професійні астрономи потребують чисельних спостережень і обробки великої кількості інформації. І для цього інколи навіть не потрібні спеціальні знання чи обладнання.
