23 квітня відбулось восьме відкрите заняття з астрономії, на якому ми розглядали астрономічні монтування і аксесуари. Увечері ми також зустрілись на практичному занятті, де спостерігали Юпітер, подвійні зорі, Місяць і деякі інші об’єкти.
Теоретичне заняття ми розпочали із спроби прийняти радіозв’язок Великої Британії із Міжнародною космічною станцією. Ми зібрались біля бібліотечного корпусу Сумського державного університету.
Для прийому сигналу було налаштоване таке обладнання: ноутбук для відстеження супутника за допомогою програми gpredict, саморобний UHF приймач із подвійним перетворенням і програмно керованою частотою прийому, саморобна турнікетна антена. Приймач було налаштовано на частоту 145,8 МГц, на якій зазвичай транслюються подібні сигнали.
Аудіоконференція з астронавтами була організована радіоаматором Timothy Peake спільно з учасниками школи Wellesley House School у місті Kent і повинна була розпочатись о 12:10 за всесвітнім часом. Однак над обрієм МКС з’явилась лише 7 хвилин потому і повільно почала збільшувати висоту. Тож на висоті, достатній для прийому, вона скоріш за все опинилась, коли конференція вже була завершена. Це, а можливо і екранування будівлями стало причиною відсутності сигналу впродовж усього прольоту. Але ми мали змогу почути записи зв’язку, отримані мною раніше, серед яких був зв’язок сумського радіоаматора із МКС.
Далі ми, як і завжди, зібрались в аудиторії бібліотеки, де громадський діяч Олександр Ліщинський розповів нам про проект “Сумщина космічна” і досягнення Сумської області в напрямку космонавтики. Олександр розповів, що проект отримав підтримку Асоціації “Планетарії України”, Державного космічного агентства України, а також особисто першого українського космонавта Леоніда Каденюка. До планів організації входять сприяння розвитку музеїв космонавтики, науково-технічних гуртків, обсерваторії, планетарію та в цілому привернення уваги громадськості до космічної галузі.
Отже, лекцію ми розпочали на годину пізніше, тому було прийняте рішення продовжити заняття на півгодини. На теоретичному занятті ми розглянули екваторіальне монтування і його різновиди, окуляри, шукачі різних типів і їх використання, налаштування полярної вісі за допомогою шукачу полюсу, розглянули критерії вибору телескопу, переваги і недоліки різних оптичних систем.
На наступному занятті ми знову продовжимо говорити про астрономічні інструменти, зокрема про порядок роботи із візуальним телескопом, саморобні інструменти, космічні телескопи і розпочнемо знайомитись із астрономічною фотографією.
Увечері ми знову зустрілись, щоб скористатися ясним небом. Ми спостерігали Юпітер і його супутники, які художньо вишукувались в лінію з одного боку планети. Другим об’єктом стали два фізичні компоненти зорі Міцар та його далекий фізичний супутник Алькор. Темним небо стає вже пізніше, до того ж воно було недостатньо прозоре. Тому на межі сприйняття вдалось побачити галактики М81 та М82 та зоряне скупчення у Візничому. Далі ми на малому збільшенні оглядово спостерігали майже повний Місяць, який зійшов після десятої години.
Звертаємо вашу увагу на те, що наступне теоретичне заняття планується за три тижня, тобто 14 травня. Звичайно, за наявності сприятливої погоди, ми плануємо зустрітись раніше на практичних заняттях, зокрема на транзиті Меркурія 9 травня, про що ми, як і завжди, попередимо за допомогою sms та email повідомлень.
Також, ми раді вам повідомити, що на сайті Сумського державного університета опубліковано статтю про наші заняття.
Вітаємо всіх з великим святом, яке наближається!
До зустрічі!