У неділю 14 травня у Студії 18 відбувся відкритий урок з астрономії для учнів молодших класів, який вів любитель астрономії Володимир Сулим.
До студії мене, Володимира, запросила соавторка дитячої книжки «Сумин городок» і куратор Студії 18 Валентина Бабінець. Вона запропонувала організувати урок з астрономії для дітей у рамках серії освітніх заходів.
Було вирішено зробити захід безкоштовним, але обмежити кількість учасників до 15 для того, щоб більше часу приділити кожній дитині. Для цього була введена обов’язкова реєстрація. Усі місця були зайняті. На захід зареєструвались діти переважно віком від 7 до 9 років. Наймолодшим слухачем була дитина 5 років, найстаршим – 15 років. За реєстрацію відповідала Валентина.
Урок під назвою «Космічна подорож Суминого городка» розпочався о 14:00. Батьки привели дітей до уроку, а деякі навіть залишись послухати. Діти затишно розташувались на м’яких сидіннях навколо екрану проектора.
Розуміючи, що я маю дуже малий досвід праці з дітьми і розуміючи особливості їх сприйняття, було вирішено побудувати урок у більш вільній і цікавій формі. Цього разу окрім презентації основою уроку стала програма-планетарій Stellarium, відома реалістичним відображенням зоряного неба, астрономічних об’єктів і явищ. Разом із уявними спостереженнями ми дізнавались про цікаві факти про об’єкти, що ми бачили. До презентації були включені чисельні фотографії, зроблені любителями астрономії, у тому числі з міста Суми.
Разом із дітьми ми уявили, що ми приїхали в поле далеко за місто, де ми з колегами зазвичай спостерігаємо і де міське засвітлення не заважає спостерігати слабкі об’єкти. Поки на екрані проектора Сонце наближується до обрію, ми розглянули нашу рідну планету, а також саме Сонце і те що можна на ньому побачити, використовуючи захисні світлофільтри. Також ми почали будувати модель Сонячної системі в масштабі.
У променях вечірньої зорі ми встигли побачити Марс, побачили на ньому деякі деталі, розглянули космічні апарати, які його досліджують і деякі найбільш відомі факти про червону планету, порівняли видимі розміри об’єктів Сонячної системи.
Далі ми знайшли на небі сузір’я Великої і Малої ведмедиці, а також навчились знаходити Полярну зірку. Для того, щоб після уроку діти мали можливість разом з батьками вивчати сузір’я і орієнтуватись зоряним небом, для них мною були надруковані і виготовлені рухомі карти зоряного неба, які діти могли безкоштовно забрати додому. Ми дізнались, як, використовуючи таку карту, можна визначити розташування сузір’їв на небі у конкретний день і час, а також знайшли сузір’я Кассіопеї.
Наступним об’єктом спостереження став яскравий Юпітер, який наразі сяє у південній частині неба ввечері. Ми дізнались, як він і його супутники виглядають в бінокль і телескоп.
До просторої студії, у якій ми працювали, я привіз справжній телескоп-рефлектор діаметром 150 мм, який був під’єднаний до комп’ютера і керувався з нього. На деякі об’єкти, зокрем Юпітер, ми наводили телескоп із програми-планетарію Cartes du Ciel.
Далі ми перейшли до комети Johnson і астероїда Вести, доступних для спостережень в бінокль, а також дізнались, що таке метеори і що їх утворює.
Оскільки за нашою уявою Місяць ще не вийшов із-за обрію і не засвітив небо, яке вже стало темним, ми почали спостерігати Чумацький шлях і об’єкти далекого космосу: туманності, галактики, зоряні скупчення. Ми побачили де у нашій галактиці знаходиться Сонячна система, які об’єкти її оточують, як вони виглядають на знімках, зроблених аматорським обладнанням.
Протягом уроку діти задавали багато питань, і не зважаючи на вік дітей, ці питання часто були дотепними і доречними. Це свідчить про зацікавленість дітей астрономією і наявність у більшості базового уявлення про речі, про які я розповідав.
Коли за нашою уявою вже зійшов Місяць разом із Сатурном, діти почали втомлюватись і відволікатись, тому інші об’єкти Сонячної системи ми розглянули досить швидко. Але ми дещо зупинились на Місяці і його дослідженні і двох яскравих об’єктах, які видно на світанку: Міжнародній космічній станції і Венері.
Разом із практичними заняттями, урок тривав близько півтори години. Після уроку діти побігли на довгоочікуваний чай з ласощами, які приготувала Валентина. Протягом уроку вона допомагала зібрати увагу дітей і задавала цікаві питання.
Урок було записано на відео, яке згодом буде розміщено на нашому сайті.
Дякуємо Валентині за ідею і організацію заняття. Для мене це дуже цінний і цікавий досвід. Також дякуємо всім нашим молодшим слухачам за увагу і приємне спілкування!
